Що з інформатикою в Україні?

Питання щодо статусу інформатики в Україні мене турбувало вже кілька років. Можливо далі буде дещо емоційно і десь упереджено, але наболіло.

Інформатика у системі наук

Існує поділ наук на пиродничі, гуманітарні, математичні, технічні (див. https://uk.wikipedia.org/wiki/Наука), або на природознавчі, суспільні, технічні науки, науки про людину, управлінські науки, логіко-математичні науки (Сурмін Ю. П. Майстерня вченого: Підручник для науковця. – К.: Навчально-методичний центр «Консорціум з удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2006. – 302 с. С. 21-22).

До яких наук відноситься інформатика – (якщо простіше) наука про роботу з інформацією (див. https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформатика).  Відносили до математичних, часто ставлячи знак «приблизно дорівнює» між математикою й інформатикою. Часто вчителя математики ставали вчителями інформатики. Відносили інформатику до технічних наук. Адже комп’ютер – це технічний пристрій, отже інформатика, яка дорівнює - комп’ютерна наука, це технічна дисципліна. Тому кандидати і доктори технічних наук (не важливо яких спеціальностей) мали переважне право читати інформатичні дисципліни.

Можна віднести інформатику до логіко-математичних наук (за класифікацією Сурміна Ю. П.), які орієнтовані на дослідження законів мислення, форма­лізацію, виявлення кількісних характеристик сущого. Проте де ж тоді її технічна складова та об'єкт вивчення – інформація.

Отже, на мою думку, інформатика не вписується у існуючі класифікації.

Тепер знову повертаємося до означення інформатики як науки. Об'єктом її вивчення є інформація, інформаційні процеси. Ні формули (як в математиці), ні логіка (бо вона лише знаряддя), ні комп’ютер (бо він лише  засіб обробки інформації).

Трохи відступу щодо ролі комп’ютера у інформатиці.

Коли молодша донька почала навчатися у молодшій школі, саме ввели вивчення інформатики у 2-му класі. Учителі молодших класів зашуміла: як маленьких діток саджати за комп’ютери. Це ж зір псується, психіка і т.д., всі страшилки сучасних ЗМІ. На що я часто усім кажу:

Інформатика - це не "тире комп’ютери". Інформатика – обробка, зберігання, поширення і т.д. інформації, робота з інформацією. На уроках мають розвивати логіку, відповідний тип мислення, навчати як працювати з інформацією і засобами її обробки і т.д. Цьому дітей треба вчити, а сидіти за комп’ютером (і це багато хто з нас знає, а тим більше вчителі інформатики) їм потрібно не більше 15 хвилин.

Отже, інформатика ≠ комп’ютер. Я думаю, це багатьом відомо, але, можливо, не так очевидно.

Можна віднести інформатику до точних наук. Проте, у чому точність? У розумінні інформації? Ні. У точності моделей, алгоритмів? Ні. Так чому вона може відноситися до точних наук?

Доречно інформатику виокремити загалом в окрему групу – інформатичні, інформологічні науки. Назвіть як хочете, але зовсім не математичні, не технічні, не точні, не логічні. А все разом.

Проте інформатики як науки в Україні взагалі не існує. Звідки такий висновок?

Подивимось: які ЗНО складають учні. Є серед них інформатика? Ні.

Які ЗНО вимагаються від абітурієнтів, які вступають на інформатичні спеціальності (не буду уточнювати які самі)? 

• українська мова, 
• математика,
• іноземна мови або фізика, або історія. 

Гуманітарні та математичні…

Які з цих ЗНО перевіряють ті компетенції, що допоможуть студентам стати ІТ-професіоналами? Які з них доводять їх алгоритмічне мислення, хоча б зародки STEM (science, technology, engineering, mathematic) або MINT (mathematics, information sciences, natural sciences, technology) навичок (див. https://en.wikipedia.org/wiki/STEM_fields)? Лише математика, яка допомагає у формуванні алгоритмічного мислення та логіки. А інші навички?

Тепер подивимося старий і новий перелік спеціальностей (http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/839-2007-%D0%BF, http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1719-2006-%D0%BF, http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/787-2010-%D0%BF  та http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-%D0%BF).

У переліку за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста  (http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/839-2007-%D0%BF) галузь знань «Інформатика та обчислювальна техніка» входить до Інженерії; у списку за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1719-2006-%D0%BF) та за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/787-2010-%D0%BF), крім цього, з’являється Інформатика із зірочкою  у галузі знань «Системні науки та кібернетика» і ще кілька спеціальностей типу (геоінформатика, прикладна інформатика, соціальна інформатика тощо).

У новому переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, такої галузі чи спеціальності Інформатика (хоча б у складі Інженерії чи Освіти), як Фізика, Хімія, немає Є галузь «Інформаційні технології», всього лише на всього. Що перекреслює взагалі існування Інформатики як науки.

А тим часом у школах інформатику починають вивчати з 2-го класу. Для чого потрібні кваліфіковані педагоги, а не спеціалісти з комп’ютерної інженерії, системного аналізу, кібербезпеки чи комп’ютерних наук та інформаційних технологій. Потрібні люди, які будуть вивчати інформатику як науку, а не лише як діяльність, що застосовується до комп’ютера.

У новому переліку інформатику зменшили до рівня інформаційних технологій. Лунають слова, що роботодавцям все одно, яка спеціальність (системні науки, компютерна інженерія) головне, щоб програміст був нормальний. Про те, що програміст – це не одна з цілого переліку ІТ-спеціальностей, ніхто з роботодавців не знає?

Отже, інформатика  в Україні взагалі зникає як наука…

Залишається сподіватися, що Інформатику, як науку можна буде вивчати у рамках спеціальності Середні освіта: Інформатика. Адже Інформаційні технології - це не наука, не галузь знань, а лише частина Інформатики.

Нині я не можу знайти відповіді на питання: як ми допустили таку дискримінацію науки Інформатики, яка подібна до гонінь на генетику чи кібернетику у минулому столітті. Чому важливість її ролі не відображена у ЗНО та Переліку спеціальностей? Чому не пролобійована Інформатика у нашій країні як наука, яка наразі є однією з головних у суспільстві?

Що в школі?

Я вітала впровадження інформатики з 2-го класу. Противники цього говорили, що не можна за комп’ютери саджати дітей так рано. Але вони все одно користуються комп’ютерною технікою  з дошкільного віку. Такі реалії. І якщо це «безобразие» не можна зупинити, то його треба очолити, і прищепити правильні навички роботи з інформацією і засобами її обробки.

Отже, я вітала це нововведення, сприймаючи як важливий крок до розвитку Інформатики в Україні. Я боялася лише, що навчати дітей все ж таки будуть не так, як я собі уявляла. Так і сталося.

Я відкрила зошит і підручник з інформатики і побачила, що навчають як і раніше «Майкрософтознавству», «Віндовсзнавству», «Кнопкопицанню», за що і критикували систему навчання інформатики в школі. Діти, які сидять за планшетами (найчастіше на ОС Андроід, що є відгалуженням від Лінукс), мають вивчати Windows XP, яка навіть не підтримується компанією виробником.

Я не кажу, що все дуже погано у школах. Зараз є курс «Медіатехнології», збираються впровадити програмування. Але де інформатика, повторюсь, як наука про інформацію? Яка вже за роки свого існування має стати у нашій країні поряд з іншими традиційними науками.

Єпілог

Не пам’ятаю скільки років тому була конференція, на якій основним питанням було: як навчати інформатиці? Посиділи, погомоніли, вчителі висловили своє бачення, викладачі своє, академіки своє, а «воз и ныне там». Звісно недофінансування, також призвід до того, що не те що школи, ВНЗ не можуть купити ліцензійне ПЗ, обладнання для навчання робототехніці, комп’ютерним мережам, 3D-програмуванню і друку, керування безпілотниками і т.д. Проте суть не у відмовках (було б бажання, а варіанти знайти можна), а суть у загальному баченні значущості Інформатики як науки, прагненні  її довести, пролобіювати. Але щось нам заважає… Що?