Участь у Відкритій сесії наукової школи

Рідко буваю на наукових конференціях, але мітко. Так 14 березня приїхала до Києва на Відкриту сесію наукової школи з проблем і технологій у неперервній професійній освіті (сайт школи) "Освіта для інформаційного суспільства", що проходила на базі Київського університету імені Бориса Грінченка.

Ми прибули до університету зарано тож був час із ним детальніше ознайомитися.

Сподобалися картини та фотографії, що були розвішані на стінах у коридорах (ми по ним орієнтувалися, щоб не заблукати великими коридорами).

У конференц-залі приємно здивувало полотно з фотографій викладачів і студентів з написом "Університет - це ми!". Як на мене, дуже демократично, бо в більшості ВНЗ на стінах висять лише портрети ректорів.

Як завжди це буває, спочатку виступила наш керівник школи Сисоєва С.О., ректор Київського університету імені Бориса Грінченка Огнев'юк В.О., проректор з наукової роботи, а потім наукові доповіді докторів наук і докторантів.

Цитати з конференції:
Слово "освіта" можна перекласти таким чином: ос - вісь, віта - життя, тобто освіта є віссю життя (В.О.Огнев'юк)
Актуальною задачею розробки   інформаційно-технологічного забезпечення навчального процесу у ВНЗ необхідно вважати усунення від викладача цілого ряду нетворчих, найбільш працемістких процесів та операцій (Р.Ю. Клопов)
Соціальні мережі привабливі для студентів, бо це для них знайомі технології яким не треба вчити. На користь популярність таких сервісів, можливість популяризації своєї роботи серед друзів, звідси психологічна комфортність – їм зручно навчатися у соцмережі (В.В. Осадчий)

Після перерви відбулися цікаві виступи польських колег Джозефа Беднарека та Анни Анджиєвської на тему терапії сучасних інформаційних технологій. Ось фрагменти їх виступу.

З їх доповіді я узнала новий термін "хікікоморі", що позначає особу, що не бажає соціалізуватися, сторониться контактів з суспільством. Також для мене дивним було бачити деякі епізоди комп'ютерних ігор, в які грає молодь, де додаються бали з збивання вагітної жінки на дорозі чи старенької бабусі, де настільки криваві дії можна робити, що мене просто вивертає. Або розповідалося про гру, в якій можна покроково навчитися робити вбивство і приховати його сліди і т.д. і т.п.

Неприємне враження від відомостей з польської доповіді скрасив похід у книжковий супер-маркет, дитячий магазин і від'їзд додому.