Дивлюся, як студенти вихваляються, хто з них більше нічого не робив і при цьому все здав. Ех… Коли я був студентом, я здавав право одній дуже милій жіночці. Вона була юристом-практиком, і я очікував, що такий спеціаліст буде мене „ганяти” „від” і „до” по всьому конспекту. Вона ж просто глянула на мене і, нічого не запитуючи, поцікавилась:
- Оцінку вам яку ставити?
- Е… П’ять хотілося б.
- Чудово, – сказала вона і почала писати у заліковій книжці.
- А ви що, навіть запитувати нічого не будете? – здивувався я.
Вона на мить відірвалася від заповнення заліковки, уважно глянула на мене і сказала:
- Запам’ятайте, хлопче, що менше ви знаєте, тим більш цінна я, як спеціаліст!
Ця фраза запам’яталась мені на все життя і більше я не страждав дурницями під час занять. А сьогодні самий час мені, вже доценту і одночасно проектувальнику-практику повторити те саме:
- Панове студенти, не навчайтесь, будь-ласка! Намагайтесь якомога більше отримати задарма! Що менше ви будете знати після закінчення вищого навчального закладу, то більшу цінність я матиму на ринку і то більшу плату зможу вимагати за свої послуги.
Джерело
Немає коментарів:
Дописати коментар